Віктор Розовий: шлях коміка зі Львова на фронт і до нової себе

Віктор Розовий — львівський гуморист, який разом із командою «Загорецька Людмила Степанівна» підкорив «Лігу сміху», а потім добровільно пішов захищати Україну у складі 3-ї окремої штурмової бригади. Важке поранення голови в березні 2024 року змінило все: довга кома, втрата частини мозку, роки реабілітації і повернення до творчості вже в іншій якості.

Сьогодні він пише книгу, готується до нової операції в Нідерландах і продовжує говорити про війну без прикрас. Його історія — це не просто біографія зірки, а живий приклад того, як гумор, мужність і впертість можуть співіснувати в одній людині.

Від гуртожитку Львівської політехніки до сцени «Ліги сміху»

У мікрорайоні Рясне-2 у Львові 9 жовтня 1989 року народився хлопець, якого пізніше вся країна знатиме як Віктора Розового. Студентські роки в Національному університеті «Львівська політехніка» стали першою сценою. Він грав за університетську збірну з КВК, потім за команду «Метр сімдесят». Коли та розпалася, разом зі Святославом Антіповим і Дмитром Гояном створили колектив із дивною назвою — «Загорецька Людмила Степанівна». Ім’я взяли від реальної працівниці гуртожитку, і воно миттєво стало мемним.

Стиль команди був абсолютно впізнаваним: львівський колорит, абсурд, тонкі соціальні жарти і повна відсутність пафосу. У третьому сезоні «Ліги сміху» (2017) під тренерством Юрія Горбунова вони дійшли до фіналу і розділили перемогу з молдовською «Стоянівкою». Наступного року на Літньому кубку в Одесі вже під Станіславом Бокланом взяли кубок. Це був момент, коли український стендап і командний гумор отримали нове обличчя.

Паралельно Віктор і Святослав вели YouTube-канал «Kurva matj» — з контрабандистськими піснями, нецензурщиною і дуже специфічним гумором. Знімався в «Іграх приколів», «Скаженому весіллі», «Зірконавтах» і «Країні У 2.0». Короткі репліки і характерні жести швидко зробили його впізнаваним навіть поза сценою.

За моїм досвідом спілкування з людьми, які дивилися ті сезони «Ліги», саме Розовий часто залишався в пам’яті найдовше — через поєднання м’якості голосу і жорсткості тексту.

Чому комік пішов на війну, коли міг залишитися на сцені

У 2014 році Віктор уже думав про фронт, але тоді не склалося. Після 24 лютого 2022-го докори сумління стали нестерпними. Наприкінці лютого він добровільно записався до полку ССО «Азов», який згодом став 3-ю окремою штурмовою бригадою. Проходив навчання на снайпера і служив саме в цій ролі.

Воював на Херсонському і Бахмутському напрямках. Висвітлював події на офіційному YouTube-каналі бригади. Пізніше зізнавався, що медійність іноді працювала проти нього — досвід знецінювали фразами на кшталт «ти ж комік». Але страх смерті зник. Залишилася тільки робота.

21 березня 2024 року в селі Орлівка поблизу Авдіївки 120-мм міна влучила в окоп. Уламок пробив шолом, пошкодив праву і частково ліву півкулі мозку. Операцію зробив нейрохірург Андрій Сірко в лікарні Мечникова в Дніпрі. Довга кома. Втрата відчуття смаку і запаху. За словами самого Віктора, втратив близько 30 % мозку.

Реабілітація, яка триває досі: перші кроки і титанова пластина

Спочатку лікарі говорили про крісло колісне як постійну реальність. Рука так і не відновила всі функції. У серпні 2024-го вставили титанову пластину в череп. Віктор жартома коментував: «Шрамів не додалось. А заліза в голові побільшало».

У жовтні 2024-го повернувся до роботи — став редактором шоу «Ліга сміху. Волонтерський десант». Це була частина реабілітації. У квітні 2025-го зробив перші самостійні кроки з паличкою і в ортезах. «Ущербно, з паличкою… але сам», — написав він тоді.

Станом на літо 2026 року Віктор перебуває в Нідерландах, де чекає на операцію з встановлення баклофенової помпи, щоб зменшити спастичність. Реабілітація не закінчилася. Вона просто стала способом життя.

У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли людина після подібного поранення відмовлялася від публічності. Розовий обрав інший шлях — говорити відкрито, навіть коли це боляче.

Особисте життя: рік шлюбу, розлучення і нова сторінка

8 березня 2024 року, за два тижні до поранення, Віктор одружився з Ольгою Мерзлікіною (відомою також як гумористка і модель). Весілля у Львові було в чорно-білому стилі, серед гостей — багато колег по сцені. Ольга підтримувала його після поранення, показувала прогрес реабілітації.

У травні 2025-го пара розлучилася. Ольга публічно говорила про зради. Віктор у відповідь заявив, що рішення було взаємним і дорослим. Пізніше в інтерв’ю він розповів про три зради (дві на війні, одну раніше) і про те, що стосунки «ніколи не подобалися» по-справжньому. Скандальне інтерв’ю викликало хвилю хейту з обох боків.

У серпні 2025-го Віктор показав нову дівчину — Яну-Катерину зі Львова. Стосунки розвиваються тихо, без зайвого шуму.

Книга «Я у таборі F» і те, що буде далі

У 2026 році виходить книга Віктора Розового «Я у таборі F» (видавництво Adaptation Books). Це відверта історія про шлях від сцени до окопів, про поранення, кому, реабілітацію і власні помилки. Передзамовлення вже відкрите. Він пише з гумором, але без прикрас.

Політикою займатися не планує. Хоче повернутися до гумору — уже в новій якості. Редакторська робота в «Лізі сміху» показала, що він може бути корисним і за кадром.

Його приклад доводить: навіть після втрати частини мозку можна знову вчитися ходити, писати книгу і залишатися собою.

Поширені помилки в сприйнятті Віктора Розового

Багато хто досі дивиться на нього через призму старих виступів і робить хибні висновки.

  • «Він пішов на фронт заради піару». Ні. Він уже був відомим і міг залишатися в тилу. Рішення було внутрішнім.
  • «Після поранення він “зламався”». Реабілітація триває, але він працює, пише, з’являється публічно.
  • «Розлучення — це його кінець». Особисте життя триває. Нові стосунки і книга — доказ цього.
  • «Комік не може бути справжнім військовим». 3 ОШБр і снайперська підготовка говорять інше.

Ці помилки часто народжуються з бажання швидко розкласти людину по поличках. Реальність завжди складніша.

Чек-лист: як підтримати Віктора Розового і подібних ветеранів

  1. Читайте першоджерела — його Instagram і книгу, а не лише заголовки.
  2. Не вимагайте «швидкого одужання». Реабілітація після черепно-мозкової травми — це роки.
  3. Підтримуйте матеріально через офіційні банки чи видавництво, якщо є можливість.
  4. Не порівнюйте його шлях з іншими. Кожне поранення унікальне.
  5. Пам’ятайте: гумор після фронту — це не розвага, а спосіб виживання.

Питання, які найчастіше ставлять про Віктора Розового

Скільки йому років і який зріст?

Народився 9 жовтня 1989 року. Зріст за різними оцінками — близько 178–182 см.

Чи відновить він повністю ходьбу?

Лікарі дають позитивний прогноз, але з обмеженнями. Паличка, ймовірно, залишиться частиною життя.

Чи повернеться на сцену як комік?

Він уже працює редактором «Ліги сміху». Повні виступи — питання часу і фізичного стану.

Що з новою книгою?

«Я у таборі F» готується до виходу. Передзамовлення відкрите на сайті видавництва Adaptation Books.

Де він зараз?

Станом на літо 2026 року — у Нідерландах, очікує на операцію зі встановлення баклофенової помпи.

Історія Віктора Розового ще пишеться. Кожен новий крок — і буквальний, і творчий — додає до неї нову сторінку. І ця сторінка вже не про «колишнього коміка». Вона про людину, яка продовжує йти.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *