Ізраїльська ініціатива щодо визнання подій 1915 року як геноциду вірмен стала відповіддю на жорстку антиізраїльську риторику президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана. Проте цей крок зачепив інтереси Азербайджану, для якого Туреччина є найближчим союзником, а сам Азербайджан — стратегічним партнером Ізраїлю.
Реакція Баку та єврейської громади
29 червня Міністерство закордонних справ Азербайджану жорстко засудило ініціативу та назвало політизацію подій 1915 року неприпустимою. У заяві наголошено: «Подібні кроки слугують не примиренню, а подальшому поглибленню суперечностей і перешкоджають зусиллям щодо досягнення сталого миру в регіоні. Ми закликаємо уряд Ізраїлю переглянути ухвалене рішення».
Проти резолюції виступили також представники єврейської громади Азербайджану та низка ізраїльських політиків. 30 червня головний рабин сефардської громади Баку Замір Ісаєв звернувся до депутатів партій ШАС і «Ягадут га-Тора». Він закликав враховувати наслідки для відносин з Азербайджаном: «Азербайджан — один із найближчих і найвідданіших друзів Ізраїлю та є прикладом мусульманської країни, яка протягом багатьох років обирає шлях дружби й поваги до єврейського народу».
У результаті Ізраїль призупинив процес визнання. Стратегічні інтереси співпраці з Баку переважили символічний тиск на Анкару. Цей випадок показав тісний зв’язок турецько-азербайджанського союзу: рішення проти Туреччини неминуче оцінюються в Баку.
