Єлизавета Костякіна — українська співачка, авторка пісень і колишня учасниця гурту Open Kids, яка сьогодні живе й творить у Парижі. Її шлях охоплює дитячі конкурси, телевізійні шоу, групову славу й складний перехід до самостійної творчості на тлі війни.
Народилася 31 серпня 2003 року в Києві, вона змалку поєднувала вокал, танці й акторську майстерність. Сьогодні її музика звучить про почуття, вибір і внутрішню силу, а сама артистка поєднує навчання в університеті з випусками нових треків.
Ця історія — не лише біографія. Вона показує, як талант, дисципліна й готовність починати спочатку формують сучасну українську артистку, яка пише пісні для тих, хто шукає себе між різними світами.
Дитинство в Києві та перші кроки на великій сцені
У родині Єлизавети музика звучала постійно. Дівчинка рано почала займатися вокалом, фортепіано, ударними, танцями й навіть катанням на ковзанах. Київська музична академія стала місцем, де вона систематично розвивала голос і сценічну присутність.
Один із помітних ранніх моментів — участь у третьому сезоні шоу «Голос. Діти». Ліза потрапила до команди Потапа й виконала «California Dreamin’». Глядачі запам’ятали чистий тембр і впевнену подачу. Окрім телевізійних проектів, вона брала участь у міжнародних вокальних конкурсах і неодноразово поверталася з нагородами.
Ці роки заклали основу: регулярні репетиції, робота з педагогами, досвід сцени перед різною аудиторією. Багато хто тоді бачив у ній майбутню солістку, але сама Єлизавета ще не знала, яким саме буде її шлях.
Кастинг у Open Kids і життя всередині гурту
У 2019 році гурт Open Kids оголосив кастинг після зміни складу. Реаліті-шоу «Хочу в Open Kids» стало випробуванням для десятків дівчат. У жовтні того ж року переможницею й новою учасницею стала Ліза Костякіна.
Вона приєдналася до Ангеліни Романовської, Юлії Гамалій, Лери Дідковської та Анни Бобровської. Робота почалася майже одразу: спільні репетиції, запис пісень, зйомки кліпів, концерти. Гурт уже мав усталену аудиторію, і нова учасниця мала швидко вписатися в динаміку.
Роки в Open Kids дали досвід професійної студійної роботи, хореографії, спілкування з фанатами й постійних гастролей. Водночас це був період жорсткого графіка й колективних рішень. Коли гурт у листопаді 2020 року фактично припинив активну діяльність, перед Лізою постало питання: що далі.
Сольний старт: пісня «Ne Moyo» як точка відліку
Перший самостійний трек «Ne Moyo» з’явився наприкінці 2020 року. Слова й музику написала сама Єлизавета. Пісня розповідає про складний вибір, про те, як важко відпустити чуже й обрати своє. Легка мелодія поєднується з глибоким текстом — саме так артистка визначила свій новий стиль.
Офіційне лірик-відео швидко набрало переглядів. У інтерв’ю того періоду Ліза підкреслювала, що хоче говорити від першої особи, без компромісів колективної творчості. «Ne Moyo» став не просто дебютом, а заявою: тепер вона сама відповідає за кожну ноту й кожне слово.
Після цього вона продовжила писати. Нові композиції з’являлися поступово, без поспіху. Кожна з них відображала особистий досвід — від стосунків до внутрішніх сумнівів.
Війна 2022 року, втеча й нове життя в Парижі
Лютий 2022-го змінив усе. Російські війська підійшли близько до передмість Києва. Єлизавета разом із близькими ховалася в метро, яке перетворилося на укриття. Рішення їхати давалося важко: невідомо куди, на скільки, чи буде можливість повернутися.
Шлях пролягав через Польщу й Німеччину. У серпні 2022 року вона прибула до Парижа. Отримала тимчасовий захист, самостійно займалася документами. Перший час жила в гуртожитку Міжнародного університетського містечка — умови далекі від звичних, але це дало дах над головою й можливість спілкуватися з іншими студентами.
У французькому інтерв’ю вона відверто говорила про почуття провини, відстань від родини, що залишилася в небезпеці, і про необхідність продовжувати жити. Саме тоді з’явилося рішення поєднувати музику з навчанням.
Навчання, «Lucifer» і творчість сьогодні
Єлизавета вступила до Schiller International University у Парижі на спеціальність міжнародний маркетинг. У 2026 році вона завершила бакалаврат і навіть виступала валедікторіаном свого випуску. Паралельно продовжувала писати пісні.
Один із недавніх релізів — трек «Lucifer». У ньому артистка досліджує образ безстрашного альтер-его. Кліп і лірик-відео вийшли влітку 2026-го. На Instagram-сторінці @kostyakina_li (понад 85 тисяч підписників) вона підписується як «Ukrainian in Paris writing songs about our feelings».
За моїм досвідом спостереження за її контентом протягом останніх років, саме поєднання освіти й творчості дає їй стійкість. Маркетингові знання допомагають самостійно просувати музику, а пісні залишаються простором для емоцій, які важко вмістити в повсякденність.
Вона також бере участь у культурних ініціативах Maison de l’Ukraine, виконує українські пісні, зокрема «Човен» гурту «Один в каное» на вірші Івана Франка. Через музику транслює підтримку країни й розповідає світу про свій досвід.
Поширені помилки в сприйнятті її кар’єри
Багато хто спрощує історію Єлизавети. Ось кілька типових хибних уявлень:
- «Вона просто була в Open Kids і все». Насправді гурт став лише одним етапом. До нього — роки конкурсів і «Голос. Діти», після — самостійна робота над піснями й навчання.
- «Сольна кар’єра почалася легко». Перший трек вимагав повністю авторської роботи, а війна майже повністю перекреслила попередні плани.
- «Зараз вона лише вчиться й майже не співає». Насправді нові релізи з’являються регулярно, а Instagram і TikTok залишаються активними майданчиками.
- «Переїзд до Парижа — це тільки еміграція». Для неї це також простір, де можна поєднати освіту, творчість і підтримку української культури.
Ці спрощення заважають побачити реальну складність шляху: постійну роботу над голосом, текстами, документами, адаптацією й внутрішнім станом.
Питання, які найчастіше ставлять про Єлизавету Костякіну
Скільки років Єлизаветі Костякіній і де вона народилася?
Народилася 31 серпня 2003 року в Києві. Станом на 2026 рік їй 22–23 роки.
Чому вона покинула Open Kids?
Гурт фактично припинив активну діяльність у листопаді 2020 року. Ліза використала цей момент, щоб почати сольну роботу.
Чи пише вона пісні сама?
Так. «Ne Moyo» і «Lucifer» — повністю її авторство (слова й музика). Вона працює з продюсерами, але концепція й текст належать їй.
Чим вона займається зараз у Парижі?
Закінчила бакалавр з міжнародного маркетингу, продовжує писати й випускати музику, бере участь у культурних подіях української спільноти.
Де слухати її треки?
На основних стримінгових платформах, а також на YouTube-каналі та Instagram @kostyakina_li.
Чек-лист для тих, хто хоче йти подібним шляхом
Якщо історія Єлизавети надихає, ось практичні кроки, які можна перевірити на собі:
- Регулярно тренуйте голос і записуйте себе — навіть короткі вокальні вправи дають прогрес.
- Пишіть тексти щодня, навіть якщо здається, що нічого не виходить. Саме так народжуються пісні про реальні почуття.
- Беріть участь у конкурсах і шоу — не заради перемоги, а заради досвіду сцени.
- Вивчайте не лише музику, а й маркетинг чи продюсування. Самостійна кар’єра вимагає цих навичок.
- Зберігайте зв’язок із власною культурою. У найскладніші моменти саме вона стає опорою.
- Не бійтеся починати спочатку. Зміна країни, гурту чи стилю — частина шляху, а не кінець.
У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли молода співачка після подібного переїзду майже відмовилася від музики. Лише регулярна робота над текстами й невеликі виступи повернули їй голос. Історія Єлизавети показує: навіть у найневизначеніші часи можна створювати щось нове.
Сьогодні Єлизавета Костякіна продовжує писати пісні про почуття, які знайомі багатьом: про вибір, страх, надію й силу залишатися собою. Її шлях від київських сцен через Open Kids до паризьких студій і університетів — приклад того, як талант і наполегливість працюють навіть тоді, коли зовнішні обставини здаються непереборними.
