Лариса Созаєва — українська танцівниця, викладачка і жінка, чиє життя стало живим доказом того, що ритм не згасає навіть після найважчих ударів. Народжена 30 червня 1973 року в Миргороді Полтавської області, вона пройшла шлях від училища культури в Сумах і ансамблю «Надзбручанка» в Тернополі до сцени та аудиторій Київського національного університету культури і мистецтв.
Її історія — це майже чверть століття з Віктором Павліком, народження сина Павла 7 травня 1999 року, боротьба з його онкологією і втрата в серпні 2020-го, а потім — нове кохання з Костянтином, з яким вона одружилася у вересні 2025 року через застосунок «Дія». Сьогодні, у свої 52–53 роки, Лариса продовжує танцювати, викладати, волонтерити і доводити: вік не зупиняє ні пристрасть, ні здатність любити.
Від Миргорода до Тернополя: як формувався внутрішній ритм
Маленька Лариса росла в простій родині Миргорода, де дворики, пісні й звичайні дитячі ігри перепліталися з першими відчуттями музики в тілі. Після школи вона поїхала до Сум, щоб закінчити училище культури. Там відточувала класичний і народний танець, п’ять разів проходила прослуховування в різних колективах, поки в 1992 році доля не привела її до Тернопільської філармонії.
Саме в ансамблі «Надзбручанка» — одному з найстаріших професійних колективів України — Лариса відчула, що сцена може стати домом. Народні мотиви, точні кроки, довгі репетиції й гастролі сформували не лише техніку, а й характер. Переїзд із сходу на захід України тоді лякав батьків: вони боялися «бандерівців», а дівчина боялася сказати щось російською. Але саме там, серед репетицій, вона зустріла Віктора Павліка.
Цей етап став фундаментом. Танець для Лариси ніколи не був лише професією — це був спосіб говорити тоді, коли слова закінчувалися. Пізніше вона переїхала до Києва, вступила до Київського національного університету культури і мистецтв і поєднала сцену з викладанням. Понад десять років вона передає студентам не лише техніку сучасного танцю, а й уміння чути власне тіло.
Двадцять п’ять років із Віктором Павліком: кохання, гастролі і тіні зрад
Зустріч у філармонії переросла спочатку в дружбу, потім у глибокі стосунки. Вони прожили разом майже чверть століття з невеликими перервами. Офіційно одружилися в 2008 році. Спільні гастролі, київська квартира, пісні, присвячені їй, і син, який став центром їхнього світу.
Лариса відкрито розповідала про зради. Віктор клявся в коханні, а потім з’являлися нові імена. Вона терпіла заради сина, ходила до церкви, вірила, що людина може змінитися. Були періоди розлучення в 2011-му, примирення і навіть розмови про вінчання в Туреччині. Остаточний розрив стався в 2016 році. Після цього між колишнім подружжям виникали суперечки щодо майна, а пізніше — публічний скандал із новою дружиною Павліка Катериною Реп’яховою, коли Лариса записала відеозвернення і згодом виплатила 8000 гривень за рішенням суду.
У нашій практиці ми стикалися з таким випадком, коли людина після довгого токсичного союзу довго не могла повірити, що має право на спокій. Лариса знайшла цей спокій поступово — через роботу, через сина і через чесність із собою.
Павло: радість материнства і найважча втрата
7 травня 1999 року народився Павло. Активний, мрійливий хлопець вступив до Національної академії Служби безпеки України, відслужив. У 2018 році йому діагностували саркому хребта — рак кісток. Він пройшов 18 курсів хіміотерапії. Влітку 2020-го відмовився від подальшого лікування. 7 серпня 2020 року 21-річний Павло пішов.
Лариса ніколи не плакала при синові. Виходила з дому і кричала, а поверталася люблячою мамою, яка тримає. Після втрати вона публікувала рідкісні відео, де Павло радіє здійсненню мрії — пройтися плацом академії в окулярах. Вона прибирає могилу, ділиться спогадами і допомагає іншим родинам онкохворих дітей. На якийсь час навіть думала стати монахинею, але життя підказало інший шлях.
Біль не зник. Він просто навчився жити поруч із танцем і новою надією.
Нове кохання: від Tinder до шлюбу через «Дію»
За кілька місяців до повномасштабного вторгнення Лариса зареєструвалася в Tinder. Там з’явився Костянтин — інженер-будівельник, людина слова, патріот, який розповідає про історію України і не дає «лягати під Москву». Він оточив її спокоєм, гумором і вірністю. Спочатку просто переїхав до неї. Офіційної пропозиції не було. Вони стали жити разом і вважали себе подружжям.
У вересні 2025 року, коли Ларисі виповнилося 52, вони уклали шлюб онлайн через застосунок «Дія», перебуваючи в різних містах. «Ми така сучасна крута пара за 50 у стосунках-застосунках», — сказала вона. Діти Костянтина тоді були за кордоном через війну, тому пишного свята не вийшло. Але для них це стало справжнім початком.
Поширені міфи про Ларису Созаєву
Багато хто досі плутає факти. Ось найчастіші помилки, які варто розвіяти:
- Міф про місце народження. Деякі джерела пишуть Тернопіль. Насправді вона народилася в Миргороді, а професійний шлях почала в Тернополі після Сум.
- Міф про «вічне протистояння» з новою родиною Павліка. Після суду 2021 року Лариса публічно заявила, що залишила ситуацію в минулому і ставиться нейтрально.
- Міф про те, що вона «зламалася» після втрати сина. Насправді вона продовжила викладати, волонтерити і відкрито ділитися досвідом у соцмережах.
- Міф про те, що після 50 років кохання вже «не те». Її історія з Костянтином показує протилежне: сучасні стосунки можуть бути глибокими і спокійними саме в зрілому віці.
Ці стереотипи часто народжуються з поверхневих заголовків. Реальність складніша і значно тепліша.
Питання, які реально шукають читачі
Скільки років Ларисі Созаєвій у 2026 році?
Народилася 30 червня 1973-го, тож у червні 2026-го їй виповнилося 53.
Як звати нового чоловіка і де вони познайомилися?
Костянтин. Знайомство відбулося в Tinder ще до повномасштабної війни.
Чи підтримує вона стосунки з Віктором Павліком?
Після розлучення спілкування мінімальне. Вона неодноразово підкреслювала, що закрила цю сторінку.
Чим зараз займається Лариса?
Викладає, веде сторінки в Facebook і Instagram (lora.sozaeva / lorushkasozaeva), ділиться танцювальними роликами, спогадами про сина і порадами жінкам після 50.
Чи правда, що весілля було повністю онлайн?
Так. Заяву подали через «Дію», перебуваючи в різних містах. Класичної церемонії не було.
Чек-лист для тих, хто переживає важку втрату
За моїм досвідом спілкування з людьми, які пройшли через подібне, допомагає проста самоперевірка:
- Чи дозволяю собі відчувати біль, а не лише «триматися»?
- Чи є хоча б одна справа, яка повертає відчуття життя (танець, робота, допомога іншим)?
- Чи можу говорити про втрачену людину без відчуття провини?
- Чи є поруч хтось, з ким можна бути слабким?
- Чи дозволяю собі нове — навіть якщо здається, що «ще рано»?
Лариса пройшла цей шлях відкрито. Її приклад показує: можна кричати від болю і водночас танцювати, можна втратити все найдорожче і все одно знайти сили любити знову.
Сьогодні Лариса Созаєва залишається жінкою, яка не зупиняє ритм. Вона викладає, знімає короткі відео, підтримує онкохворих, подорожує з чоловіком і нагадує тисячам підписників просту істину: життя коротке, близькі — найцінніше, а вік — лише цифра, якщо всередині ще звучить музика.
