Дар’я Петрожицька — українська акторка театру й кіно, телеведуча та співачка, яка стала впізнаваною завдяки ролі Лізи в серіалі «Папік». Народжена 31 травня 1991 року в Чернігові в театральній родині, вона виросла серед сцени, репетицій і оплесків. Сьогодні їй 35 років, вона — заслужена артистка України, ведуча шоу «Я люблю Україну» і героїня кількох головних ролей у серіалах 2023–2026 років.
Її історія — це поєднання династичної спадщини, раннього заміжжя, втрат і вміння залишатися собою під світлом софітів. Для початківців ця стаття стане повним портретом. Для тих, хто вже стежить за її роботами, — глибший погляд на те, як формувався характер і професія.
Театральна кров: дитинство серед рампи і перші гонорари
Чернігів початку дев’яностих. Малий будинок у районі Масани, школа №35 і постійний запах гриму. Батько Сергій Гончар — актор Чернігівського драмтеатру імені Шевченка, заслужений артист України, якого колеги називали революціонером сцени. Мати — балерина й актриса. Дідусь — режисер, бабуся — акторка. Саме в цьому середовищі Дар’я Гончар (дівоче прізвище) робила перші кроки.
З чотирьох років вона вже виходила на сцену в дитячих виставах. Гонорари були крихітними, але саме на них родина іноді купувала їжу, коли батьки довго не отримували зарплату. «У чотири рочки я годувала свою сім’ю», — згадувала вона пізніше. Літні канікули проводила у бабусі, де театральні розмови звучали частіше за побутові.
У 2007 році, коли Дар’ї було шістнадцять, батько раптово помер від інсульту у 43 роки. Ця втрата залишила глибокий слід. Вона часто повторює, що саме тато для неї був справжнім заслуженим артистом, і саме його ім’я досі звучить у її вухах, коли чує власне звання.
Після школи у 2008-му дівчина поїхала до Києва. Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого, майстерня народного артиста Олега Шаварського. Закінчила у 2012-му. Саме тоді почала сумніватися: чи не взяли її «по блату» через відоме прізвище батька. «Ніхто мене толком не послухав, але мене взяли. Потім усе-таки довела, що я щось можу», — зізналася вона в одному з інтерв’ю. Ця історія стала для багатьох молодих акторів прикладом, як династія може відкрити двері, але далі все залежить лише від тебе.
Театр на Липках і перші епізоди: роки, коли ніхто не знав імені
Одразу після диплома Дар’я потрапила до Київського академічного театру юного глядача на Липках. Тут вона грала Дуняшу у «Вишневому саду», Русалку водяну в «Лісовій пісні», Марію Антонівну в «Ревізорі», П’єретту в «Серцеїдках», Рейчел у «Третьому зайвому». Список театральних робіт перевищує двадцять позицій. Сцена давала стабільність і відчуття професії, але кіно залишалося мрією.
Перші епізоди з’явилися ще у 2013-му — Тамара Токарєва в «Жіночому лікарі-2». Далі були офіціантка Катя в «Кафе на Садовій», журналістка, донька кримінальника в «Псі-4», епізоди в «Останньому бою», «Заряджених», «Людині без серця». Ці ролі не приносили слави, але відточували майстерність. У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли молода акторка після десяти епізодів уже вважала себе «готовою зіркою». Дар’я ж продовжувала працювати в театрі й чекала.
Перелом настав у 2019-му. Серіал «Папік» на каналі «1+1». Роль Лізи Якушевої — молодої дівчини, яка шукає «папіка» і раптом знаходить несподівану близькість зі стильним пенсіонером у виконанні Станіслава Боклана. Глядачі закохалися миттєво. Другий сезон 2021 року лише закріпив успіх. Саме після «Папіка» Дар’я отримала звання заслуженої артистки України у вересні 2021-го до Дня українського кіно. Вона досі ніяковіє від цього звання: «Для мене тато був заслуженим. А я… просто молодець, що справилася».
Після «Папіка»: головні ролі, телешоу і нове обличчя
2020–2022 роки стали часом експериментів. «Відважні» (Уляна Біляк), «Мишоловка для кота» (Наташа), «Побачення в Вегасі» (стюардеса), «Свати-7» (вчителька Віра Миколаївна), «Джек і Лондон» (Даша). У 2020-му вона дійшла до фіналу «Голосу країни» і танцювала в «Танцях з зірками».
Справжній новий етап — 2023–2026. Головна роль Іри у комедії «Встигнути до 30» (ТЕТ), військова Катерина в мінісеріалі «Табун», Інга в «Якщо чесно» (Новий канал), Олександра в «Дві сестри» (1+1 Україна), Маша в «Будиночку на щастя». У 2025-му вийшла «Бісова пательня», у 2026-му — «Випробувальний термін», «7 бажань», «Просто Надія 2». Паралельно з 2025 року вона веде розважальне шоу «Я люблю Україну» на ТЕТ, замінивши Ксенію Мішину. Продюсери кликали її чотири рази. Тричі відмовлялася, бо боялася «зганьбитися». На четвертий погодилася і знайшла новий голос.
За моїм досвідом перегляду її робіт протягом останніх трьох років, саме в комедіях 2023–2025 вона розкрила ту легкість і самоіронію, якої бракувало в ранніх драматичних епізодах. Глядач відчуває: акторка вже не грає «дівчинку», а живе роллю.
Два Олексія, втрата і стосунки на відстані
Особисте життя Дар’ї Петрожицької — окрема історія з двома чоловіками на ім’я Олексій. Перший — однокурсник Олексій Петрожицький. Одружилися у 20 років, шлюб тривав п’ять років (приблизно 2010–2015). Під час вагітності сталася трагедія: після довгої поїздки в маршрутці стан погіршився, і в лікарні вона втратила дитину, яка мала народитися 18 лютого. Після розлучення залишила прізвище чоловіка. «Це вже бренд. І тепер це мій псевдонім, який мені подобається», — пояснює вона. З колишнім майже не спілкується, і їй це комфортно.
Другий Олексій — харків’янин, фінансовий аналітик, який багато років живе в Гамбурзі. Познайомилися у 2021-му в Єгипті. Він не знав, що вона зірка. Освідчення сталося у Венеції восени 2023-го. Відтоді стосунки — на відстані. Дев’ять місяців на початку повномасштабної війни Дар’я прожила з ним у Німеччині, але повернулася, бо не уявляє себе без професії в Україні. «Якщо я кину все і переїду — я не витримаю. Він любить мене такою, яка я є, коли я щаслива», — каже акторка. Весілля відкладене на час після перемоги. «Поки війна — все на паузі. Ніхто не хоче жертвувати».
Ця відкритість робить її близькою глядачам. Вона не будує ілюзій і не ховає складнощів.
Поширені міфи про Дар’ю Петрожицьку
- «Вона потрапила в професію лише через батька». Ні. Династія відкрила двері, але далі вона сама доводила майстерність роками епізодів і театральної роботи.
- «Після «Папіка» все пішло саме собою». Насправді були роки, коли вона відмовлялася від шоу, бо не відчувала готовності.
- «Вона живе на широку ногу». Сама акторка розповідає, що на продукти на кілька днів витрачає близько трьох тисяч гривень, а іноді купує кулінарію з супермаркету за 500.
- «Наречений змушує її переїхати». Навпаки — він підтримує її вибір залишатися в Україні.
Чек-лист: що варто знати про акторку прямо зараз
- Повне ім’я — Дар’я Сергіївна Петрожицька (до шлюбу Гончар).
- Дата народження — 31 травня 1991, Чернігів.
- Головна роль, що змінила кар’єру — Ліза в «Папіку» (2019, 2021).
- Звання — заслужена артистка України (2021).
- Актуальні проєкти 2025–2026 — ведуча «Я люблю Україну», «Бісова пательня», «Випробувальний термін».
- Особисте — наречена Олексія, стосунки на відстані з Німеччиною.
- Instagram — @petrozhitskaya (основне джерело свіжих новин і фото).
Питання, які найчастіше ставлять глядачі
Чому вона не змінила прізвище після розлучення?
Тому що саме як Петрожицька її почали впізнавати. Навіть якщо колись вийде заміж удруге, прізвище в документах може змінитися, але для глядачів вона залишиться Петрожицькою.
Чи планує переїзд до Німеччини?
Ні. Вона прямо каже, що не витримає життя без професії в Україні, а наречений це розуміє.
Яка її улюблена роль?
Ліза в «Папіку» лишається особливою, але останніми роками вона особливо тепло відгукується про комедійні роботи, де можна дозволити собі більше свободи.
Чи співає вона професійно?
Так, має вокальну підготовку з дитинства, брала участь у «Голосі країни» і іноді виконує пісні на благодійних концертах.
Дар’я Петрожицька сьогодні — це не лише «та сама дівчина з «Папіка»». Це акторка, яка пройшла шлях від дитячих гонорарів у Чернігові до головних ролей і телеведучої, зберігаючи при цьому здатність говорити просто і чесно. Її історія продовжується на знімальних майданчиках, у театрі і в тих рідкісних зустрічах з нареченим у Гамбурзі, де на неї чекають півонії і напис «Ласкаво просимо додому».
