Світлана Лобода зустріла 24 лютого 2022 року в Москві. Телефон розривався від дзвінків рідних з-під Києва, а в її стрічці з’явилося відео зі сльозами, де вона благала зупинити «це пекло». Через місяць вона вже прямо назвала російські війська агресорами. Відтоді її шлях — це розрив із російським ринком, мільйонні пожертви на Ірпінь і постійні суперечки в українському суспільстві.
Сьогодні, у 2026 році, Лобода живе в Ризі, продовжує гастролі Європою, допомагає відбудовувати рідне місто й відкрито говорить, що Росія для неї залишилася в минулому. Її історія — не лише про зірку шоу-бізнесу, а про те, як війна змушує переосмислювати власні вибори 2014–2021 років.
Перші години вторгнення: сльози, страх і фраза про «маленьких людей»
О п’ятій ранку 24 лютого телефон Лободи в Москві не замовкав. Батько, сестра, брати, бабусі й дідусі ховалися в підвалах і гаражах під Києвом. Співачка записала відео, де голос тремтів, а сльози котилися по щоках: «Моє серце розривається. Ну як же це можливо! Господи, зупиніть все це. Я просто плачу». Вона прямо сказала, що в її країні, в Україні, іде повномасштабна війна, людей убивають, їм немає чого їсти, а поряд — маленькі діти.
У тому ж зверненні прозвучала фраза, яка потім стала предметом гострої критики: «Ми всі маленькі люди, ми нічого не можемо». Лобода пізніше пояснювала, що мала на увазі себе — людину, яка в той момент не могла вплинути на рішення президентів. Водночас вона звернулася до своєї російської аудиторії з десятьма мільйонами підписників і благала «зупинитися».
У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли подібні емоційні звернення зірок перших днів війни викликали одночасно підтримку й звинувачення в «м’якотілості». Лобода тоді ще не назвала Росію агресором — і саме це стало головною претензією багатьох українців.
Місяць тиші й чітка заява 24 березня
Перші тижні Лобода мовчала публічно про винуватця. Пізніше вона пояснювала: сім’я ще була в Росії, треба було терміново зібрати всіх, закрити справи й виїхати. Паралельно вона вже допомагала евакуювати українські родини й переказувала гроші на паливо для вивезення людей.
24 березня, рівно через місяць після вторгнення, з’явився пост, у якому вона вже не стримувалася: «Сьогодні рівно місяць, як російські війська вторглися на територію України. Тисячі вбитих, ні в чому безневинних людей… Це не поганий сон». Вона подякувала українським воїнам і заявила, що Україну не зламати жодній армії світу. Саме тоді вона остаточно розірвала всі професійні зв’язки з Росією й скасувала запланований тур.
Цей перехід від емоційного болю до прямої політичної оцінки став поворотним. Відтоді Лобода публічно повторювала: її позиція — на боці України, її родини й команди.
Конкретна допомога: мільйони на Ірпінь і особисті історії порятунку
Лобода народилася в Ірпені. Коли місто звільнили, вона приїхала туди в червні 2022-го й на власні очі побачила руїни. «Я не знаю, що має статися, аби українці пробачили все, що відбувалося тут», — сказала вона тоді. Відтоді допомога рідному місту стала системною.
Вона перерахувала 1,5 мільйона гривень фонду Маші Єфросініної вже в перші дні. Передала автомобіль для тероборони, оплатила спорядження для Борисполя. Три мільйони пішли на відновлення дитячого садка «Віночок». Пізніше — ще мільйони на житлові будинки. У 2023 році Лобода особисто обрала квартиру молодої сім’ї з маленьким сином, зруйновану снарядом, і профінансувала її відновлення. Загалом за перший рік війни через її концерти й особисті внески пройшло близько 14 мільйонів гривень адресної допомоги.
Окрема історія — порятунок бабусі. Жінка з діабетом залишилася одна в окупованому Ірпені. Команда Лободи вивезла її за день до того, як у будинок влучив снаряд. Такі особисті історії показують, що допомога була не лише фінансовою.
Визнання помилок 2014–2021 років
У вересні 2022-го в інтерв’ю Катерині Гордєєвій Лобода прямо сказала: «Я дуже винна, що була байдужа і не цікавилася тим, що відбувалося в моїй країні. Я просто не усвідомлювала, що 2014-й — це початок того, що ми отримали сьогодні». Вона визнала, що після анексії Криму й початку війни на Донбасі продовжувала виступати в Росії, бо «хотіла йти далі» як артистка й не заглиблювалася в політику.
Це визнання не зняло всіх претензій. Багато хто вважає, що вісім років кар’єри на російському ринку — надто довгий період, щоб просто сказати «я помилялася». Водночас Лобода підкреслює: з 24 лютого 2022-го вона свідомо обрала сторону й не планує повертатися.
Поширені міфи та критика, які не вщухають
Навколо позиції Лободи склалося кілька стійких уявлень, які варто розібрати окремо.
- «Вона мовчала перший місяць, бо чекала, чим закінчиться». Насправді вона пояснювала страх за сім’ю, яка ще була в Росії, і необхідність організувати виїзд.
- «Вона допомагає лише для піару». Конкретні суми й об’єкти в Ірпені перевіряються місцевою владою й фондами, з якими вона працює.
- «Вона досі заробляє на російській аудиторії». Після 2022 року концерти в Росії скасовані, а нові треки й тури орієнтовані на Європу та Україну.
- «Вона захищає російську мову, бо не патріотка». Лобода вважає, що мова сама по собі не вбиває, і продовжує співати російською, водночас випускаючи україномовні пісні («Молитва», «По-українськи»).
Ці претензії залишаються живими й у 2026 році. Оля Полякова навіть публічно заступилася за колегу, сказавши, що «її не прийняли тут», і це поганий сигнал для інших артистів.
Мова, творчість і нове життя в Європі
Лобода відкрито заявила, що не збирається відмовлятися від російськомовних пісень. На її думку, громадянська позиція не тотожна мовному питанню. Водночас з’явилися україномовні треки, а концерти часто закінчуються «Слава Україні!».
З 2022 року вона базується в Ризі. Доньки пішли до місцевих шкіл. У 2025–2026 роках вона продала останню нерухомість у Підмосков’ї й продовжує європейські тури, частина прибутку з яких іде на українські проєкти. У лютому 2026-го вона навіть опинилася під іранськими обстрілами в Дубаї, але змогла виїхати через Оман.
За моїм досвідом спостереження за публічними фігурами під час війни, саме такі поступові, але послідовні кроки — розрив зв’язків, допомога, визнання помилок — формують довгострокову репутацію сильніше, ніж одноразові гучні заяви.
Питання, які найчастіше ставлять про Лободу й війну
Чи повернулася Лобода з концертами в Україну?
Так, вона приїжджала, зокрема до Ірпеня й Харківщини, але повноцінних великих турів Україною поки не проводила через складну суспільну реакцію.
Скільки саме грошей вона передала на допомогу?
Публічно підтверджені суми сягають щонайменше 14 мільйонів гривень за перший рік, плюс подальші внески на відбудову житла в Ірпені.
Чи вважає вона Росію ворогом?
Після березня 2022 року вона прямо називає російські війська агресорами й заявляє, що для неї Росія залишилася в минулому.
Чому вона досі співає російською?
Вона розділяє мову й політику й вважає, що відмова від російської не є обов’язковою умовою патріотизму.
Де вона живе зараз?
У Ризі, Латвія, з доньками. Регулярно буває в Україні у зв’язку з проєктами допомоги.
Чек-лист реальних дій Лободи після 24 лютого 2022
- Емоційне відеозвернення в перші дні з описом ситуації в Україні.
- Організація евакуації власної родини та допомога іншим сім’ям.
- Пряма заява про російське вторгнення 24 березня 2022 року.
- Повне припинення концертів і співпраці в Росії.
- Фінансова допомога фондам і прямі внески на Ірпінь (дитсадок, житло).
- Створення Loboda Help Center для психологічної підтримки.
- Україномовні пісні про війну й благодійні концерти в Європі.
- Публічне визнання помилок періоду 2014–2021 років.
- Продаж нерухомості в Росії й остаточний переїзд до Європи.
- Продовження допомоги рідному місту станом на 2026 рік.
Історія Світлани Лободи про війну — це історія людини, яка довго жила в паралельній реальності шоу-бізнесу, а потім була змушена зробити вибір. Хтось вважає цей вибір запізнілим. Хтось бачить у ньому щире переосмислення. Фактом залишається лише те, що з березня 2022 року вона послідовно стоїть на боці України — і словами, і грошима, і особистими історіями порятунку.
