Кароліна Куєк, відома світу як Ані Лорак, народилася в Кіцмані на Буковині й колись представляла Україну на Євробаченні. Її голос звучав у тисячах домівок, а ім’я асоціювалося з яскравими шоу та хітами. Після 24 лютого 2022 року ця історія різко змінилася. Співачка, яка багато років будувала кар’єру в Росії, обрала шлях майже повного мовчання щодо повномасштабного вторгнення, а рідкісні заяви залишали більше питань, ніж відповідей.
Її позиція стала символом розколу в українському шоу-бізнесі: хтось відкрито підтримав захисників, хтось пішов у тінь, а хтось продовжив виступати перед російською аудиторією. Станом на літо 2026 року Ані Лорак уже має російський паспорт, бере участь у пропагандистських телешоу й час від часу стикається зі скасуваннями концертів у самій Росії. Ця стаття збирає хронологію її публічних кроків, пояснює, чому заяви звучали так обережно, і показує, як суспільство відреагувало на кожен поворот.
Від Буковини до московських сцен: як формувалася подвійна кар’єра
Кароліна Мирославівна Куєк народилася 27 вересня 1978 року в Кіцмані. Батько працював журналістом, мати — диктором на радіо. Дитинство пройшло в інтернаті, і саме там дівчина почала співати. Псевдонім «Ані Лорак» — це її ім’я, прочитане навпаки. У 1990-х вона швидко увійшла в український шоу-бізнес, а з кінця десятиліття вже активно працювала з російськими композиторами, зокрема з Ігорем Крутим.
Друге місце на Євробаченні-2008 з піснею «Shady Lady» зробило її відомою далеко за межами України. Того ж року вона отримала звання народної артистки України. Проте вже з 2014 року, після анексії Криму та початку війни на Донбасі, співачка не припинила гастролі містами Росії. Вона виступала на концертах, присвячених російському флоту та армії. У середовищі українських артистів це викликало перші серйозні претензії, але кар’єра в Росії продовжувала зростати.
Після 2014 року Лорак фактично перенесла основну діяльність до Москви. Вона знімалася в російських новорічних програмах, співпрацювала з місцевими продюсерами й поступово віддалялася від українського медіапростору. Цей вибір став фундаментом для всього, що відбулося після 24 лютого 2022-го.
Хронологія заяв: від першого посту до повного мовчання
У день початку повномасштабного вторгнення Ані Лорак не написала жодного слова. Лише 1 березня 2022 року з’явився пост в Instagram:
«Мої улюблені брати та сестри! В Україні йде війна! Війна вбивча й руйнівна, щодня гинуть мирні люди і що найстрашніше — діти! Я українка, я мати, мої близькі зараз в Україні під обстрілами, як і мільйони українців. Моє серце зараз з кожним із тих, хто страждає від цього жаху! Я благаю зупинити цю безглузду, нікому не потрібну війну.»
У тексті не було жодного згадування Росії як агресора. Заклик «зупинити війну» звучав абстрактно. Після цього настала майже річна пауза. Співачка публікувала світлини, розповідала про творчі плани, але тему війни оминала.
У січні 2023 року вона коротко згадала дзвінок брату в Україні, під час якого чула вибухи. І знову без політичних акцентів. Справжній резонанс викликав пост 26 березня 2023 року — після того, як у Краснодарі скасували її концерт через підозри в «проукраїнських» поглядах. Лорак написала, що не підтримує жодних форм насильства, що загибель людей розбиває їй серце, і категорично заперечила будь-яку військову допомогу ЗСУ. Водночас вона заявила, що розірвала стосунки з українською владою ще після Майдану 2014 року і що саме це підштовхнуло її до переїзду в Росію.
Ці тексти стали класичним прикладом «нейтральної» риторики: біль, співчуття, але жодного чіткого визначення, хто розпочав війну і хто її продовжує.
Чому заяви звучали саме так: механізми публічного образу
Співачка неодноразово повторювала формулу «музика поза політикою». Ця фраза дозволила їй зберігати аудиторію в Росії, де будь-яка критика війни могла коштувати контрактів. Водночас в Україні така позиція сприймалася як зрада.
За моїм досвідом спостереження за реакціями публіки протягом кількох років, саме відсутність прямого засудження агресора стала головною причиною відторгнення. Люди порівнювали її з артистами, які відразу після 24 лютого почали волонтерити, віддавати гонорари на дрони чи просто відкрито говорили про окупантів. Лорак обрала інший шлях — зберегти ринок, на якому вона заробляла основні гроші.
Колишній чоловік Мурат Налкакіоглу в інтерв’ю 2025 року пояснив, що вони з колишньою дружиною принципово не обговорюють політику, бо мають спільну доньку. За його словами, мовчання гарантує сімейний спокій. Ця версія частково пояснює особисті мотиви, але не знімає питання публічної відповідальності.
Реакція суспільства та культурний розкол
В Україні Ані Лорак швидко опинилася в списку «зрадниць». У вересні 2022 року її позбавили звання народної артистки та внесли до санкційного списку РНБО. У квітні 2023-го вона з’явилася в базі «Миротворця». Колишні друзі та колеги публічно дистанціювалися. Режисер Олег Бондарчук розповів, що вся українська команда співачки в перші дні війни просто поїхала додому, а сама вона залишилася в Росії. Злата Огнєвіч, Катя Осадча, Анастасія Приходько — усі висловлювали біль і розчарування.
У Росії ситуація виявилася дзеркальною. Коли в 2023 році поширилися чутки про можливу допомогу ЗСУ, концерти почали скасовувати. У 2026 році хвиля скасувань повторилася — у Хабаровську, Владивостоці та Южно-Сахалінську відмовилися від виступів через «нечітку позицію». Парадокс полягав у тому, що співачка, яка роками уникала критики Кремля, раптом виявилася «недостатньо лояльною» і для російської сторони.
У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли фанати з обох боків кордону писали майже однакові тексти: одні вимагали від неї засудити Росію, інші — публічно підтримати «спецоперацію». Обидві аудиторії відчували себе зрадженими.
Отримання російського громадянства та останні події
У лютому 2024 року Ані Лорак подала заяву на російське громадянство. Паспорт вона отримала 9 червня 2025 року, зберігши справжнє ім’я Кароліна Куєк. Це рішення остаточно закрило можливість повернення до українського культурного простору в найближчі роки.
У новорічну ніч 2025/2026 вона взяла участь у «Блакитному вогнику» на телеканалі «Росія-1», де серед гостей були учасники так званої «СВО». Такий виступ для багатьох став фінальною крапкою: артистка вже не просто мовчить — вона стає частиною пропагандистського наративу.
Паралельно в Росії знову почали скасовувати концерти. Організатори посилалися на «неоднозначну позицію» співачки. Виходить замкнене коло: щоб зберегти російський ринок, вона мовчала про війну, але саме це мовчання зробило її підозрілою і для російської влади.
Поширені міфи та помилкові уявлення
Навколо позиції Ані Лорак крутяться кілька стійких міфів.
- Міф про таємну допомогу ЗСУ. У 2023 році з’явилися чутки, що вона переказує гроші українським військовим. Співачка категорично це заперечила. Жодних підтверджених фактів так і не з’явилося.
- Міф про повну відсутність заяв. Насправді заяви були — просто вони були сформульовані так, щоб не назвати агресора.
- Міф про «тиск української влади». Лорак стверджувала, що саме після Майдану її «загнали в кут». Проте більшість українських артистів продовжували працювати в Україні після 2014 року без подібних проблем.
- Міф про те, що «музика поза політикою». У воєнний час будь-який виступ на території країни-агресора вже є політичним актом — через податки, через нормалізацію, через створення ілюзії «звичайного життя».
Ці міфи зручні для різних аудиторій, але вони не пояснюють реальну динаміку подій.
Питання, які найчастіше ставлять читачі
Чи можна вважати Ані Лорак колаборанткою?
З юридичної точки зору в Україні її внесли до санкційних списків і позбавили державних нагород. Публічна думка переважно вважає її саме такою.
Чому вона не виїхала з Росії?
Основна частина доходів, бізнес і аудиторія були зосереджені там. Після 2014 року вона вже фактично жила між двома країнами, а після 2022-го зробила остаточний вибір.
Чи підтримує вона війну?
Прямої підтримки у відкритих заявах немає. Але відсутність засудження агресії, виступи на пропагандистських майданчиках і отримання російського громадянства сприймаються більшістю українців як мовчазна згода.
Що з її донькою?
Донька Софія росте в Росії. Колишній чоловік наголошує, що родина намагається захистити дитину від політичних дискусій.
Чи можливе повернення в Україну?
Після санкцій, позбавлення звання та отримання російського паспорта такий сценарій виглядає малоймовірним у найближчі роки.
Чек-лист: як змінювалася публічна позиція Ані Лорак
- До 2014 — українська зірка з активною кар’єрою в Росії.
- 2014–2021 — продовження російських гастролей без чіткого засудження анексії Криму.
- Лютий–березень 2022 — мовчання, потім абстрактний заклик зупинити війну.
- 2022–початок 2023 — майже повна відсутність коментарів.
- Березень 2023 — заява про «непідтримку насильства» і заперечення допомоги ЗСУ.
- 2024–2025 — подання документів і отримання російського громадянства.
- 2025–2026 — участь у «Блакитному вогнику» з учасниками «СВО» та нові скасування концертів у Росії.
Цей список добре показує, як крок за кроком відбувалася трансформація від української артистки до російської громадянки, яка уникає прямої відповіді на головне питання війни.
Сьогодні Ані Лорак продовжує випускати пісні, виступати на фестивалях і будувати кар’єру вже як громадянка Росії. Її історія залишається одним із найяскравіших прикладів того, як особистий вибір артиста в умовах війни стає публічним дзеркалом для всього суспільства.
