Єлизавета Костякіна — українська співачка і авторка пісень, яка виросла на сцені київської Open Art Studio, пройшла через гурт Open Kids і сьогодні створює музику в Парижі. Її історія — це шлях від дитячих вокальних конкурсів до самостійних англомовних синглів, переплетений із досвідом війни та пошуку себе далеко від дому. Сьогодні вона поєднує навчання маркетингу, сольну творчість і публічні виступи, де українська ідентичність звучить поряд із особистими переживаннями.
Її треки «Eyes» і «Lucifer» уже знайшли слухачів на стрімінгових платформах, а виступи перед французькими школярами та участь у подіях для біженців показують, що музика для неї — не лише мистецтво, а спосіб залишатися на зв’язку з Україною.
Дитячі роки в Києві та перші сцени
Народилася Єлизавета 31 серпня 2003 року в Києві. Змалку музика, театр і танці були частиною її повсякденного життя. Заняття вокалом, сольфеджіо, фортепіано й ударними заповнювали дні після школи. Київське метро стало для неї особливим місцем: саме там, на ескалаторах із хорошою акустикою, вона часто співала, а в дорозі встигала вчити мелодії чи повторювати номери.
Участь у дитячих конкурсах і вокальних проєктах прийшла рано. Вона стала обличчям промо-відео Junior Eurovision для України, брала участь у Junior Academy і відкривала дитячі конкурси. У складі гурту «Шпроти» їздила на фестивалі, знімалася у кліпах і здобувала призи глядацьких симпатій. Ці роки сформували звичку працювати на результат і не боятися сцени.
Пізніше Ліза потрапила до третього сезону телепроєкту «Голос. Діти». Участь у шоу дала їй досвід роботи з великою аудиторією та розуміння, наскільки важливий живий емоційний контакт зі слухачем. Уже тоді оточуючі відзначали її голос — чистий, з характером, здатний тримати увагу.
Open Kids: реаліті-шоу і короткий, але яскравий період
У 2019 році в групі Open Kids звільнилося місце. Продюсер Юрій Петров запустив реаліті-шоу «Хочу в Open Kids». Серед фіналісток опинилася Ліза Костякіна. Експерт шоу MONATIK і самі учасниці гурту обрали саме її. У жовтні 2019-го вона офіційно приєдналася до колективу.
Open Kids на той момент уже мав мільйони переглядів на YouTube і сотні концертів. Ліза швидко вписалася в ритм репетицій, зйомок і гастролей. Вона з’являлася в кліпах і на сцені разом з Ангеліною Романовською, Лерою Дідковською, Юлією Гамалій та Анною Бобровською. Період у гурті тривав близько року — до 2020-го. Потім склад змінився, і Костякіна пішла своїм шляхом.
Цей досвід дав їй розуміння індустрії зсередини: як працює колективна робота, як будується імідж, як важливо зберігати власний голос навіть у групі. Після виходу з Open Kids вона зробила паузу, щоб переосмислити, якою хоче бачити свою музику.
Війна, дорога до Парижа і нове життя
Лютий 2022-го все змінив. Коли російські війська підійшли близько до Києва, Ліза, як і багато хто, опинилася в метро-бомбосховищі. Рішення виїхати далося важко. Шлях пролягав через Польщу та Німеччину. У серпні 2022 року вона прибула до Парижа.
Тимчасовий захист вона оформила одразу. Допомогла Maison de l’Ukraine у Cité internationale universitaire de Paris — там вона отримала житло і можливість познайомитися з іншими українцями та іноземними студентами. Паралельно вона подала документи на навчання і вступила до Schiller International University на маркетинг. Навчання поєднує з творчістю: пише пісні, знімає кліпи, виступає.
У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли молоді артисти після переїзду втрачали голос на місяці через стрес. Ліза теж розповідала, що їй знадобилося близько півтора року, щоб знову почати писати, співати і виходити на сцену. Сьогодні вона говорить про це відкрито: співіснування двох реальностей — української та французької — іноді виснажує, але музика допомагає тримати баланс.
Вона залишається українкою. Донатить, розповідає про події вдома, співає українські пісні на французьких заходах. На одному з таких виступів для UNHCR вона виступила перед півтори тисячі школярів у Нормандії. Для багатьох це була перша зустріч з українською культурою через живу музику.
Сольна кар’єра: «Eyes», «Lucifer» і пошук власного звучання
Перший англомовний сингл «Eyes» вийшов наприкінці лютого 2025 року. Це емоційна балада про очі, які «зроблені з брехні», про відчуття недооціненості і важливість обрати себе. Лірика написана самою Лізою. Аранжування — Андрій Соловйов. Офіційне відео зняте з участю фотографа alinallvv.
Слухачі відзначають щирість тексту. Пісня звучить як розмова із собою в момент, коли здається, що тебе не бачать. Через рік, 22 травня 2026-го, вийшов сингл «Lucifer». Музика і слова знову належать Костякіній, продакшн — mazhora.music. Обкладинку створили спільно з художниками. Трек уже доступний на всіх платформах і швидко набрав відгуки фанатів.
Обидві пісні написані англійською, але Ліза підкреслює: навіть пишучи іншою мовою, вона несе з собою частину України. Її Instagram і TikTok (@kostyakina_li та @li_kostyakina) стали простором, де вона ділиться процесом створення, закуліссям зйомок і повсякденним життям у Парижі. Понад 80 тисяч підписників на TikTok і активна аудиторія в Instagram показують, що інтерес до її творчості зростає.
За моїм досвідом спостереження за молодими артистами-біженцями, саме така відкритість у соцмережах часто стає містком між минулим і новим життям. Ліза не ховає ні радості від релізів, ні втоми від адаптації.
Коли музика стає мостом між культурами
Сьогодні Єлизавета Костякіна виступає не лише як співачка, а й як носій української культури у Франції. Вона бере участь у заходах, присвячених біженцям, співає як власні композиції, так і українські пісні. Один із її улюблених каверів — «Човен» гурту «Один в каное» на вірші Івана Франка. Алегорія човна, що пливе невідомо куди, резонує з її власним відчуттям невизначеності після 2022 року.
Водночас вона вивчає маркетинг — дисципліну, яка допомагає розуміти, як доносити музику до слухача в сучасному цифровому світі. Це практичний крок: артистка, яка вміє і створювати, і просувати свою творчість, має більше свободи.
Багато хто запитує, чи планує вона повернення в Україну. Відповідь завжди однакова: вона залишається українкою, і музика — один із способів бути корисною. Поки що її сцена — Париж і європейські міста, але коріння — Київ.
Поширені запитання про Єлизавету Костякіну
Чи була Ліза в Open Kids довго?
Приблизно рік — з жовтня 2019 по 2020. Вона прийшла через реаліті-шоу і встигла взяти участь у концертах та зйомках перед зміною складу.
Чому вона співає англійською?
Англійська дає можливість говорити зі світом. Водночас вона регулярно виконує українські пісні і підкреслює свою ідентичність у кожному інтерв’ю.
Де можна послухати її музику?
Сингли «Eyes» і «Lucifer» доступні на Spotify, Apple Music, YouTube Music та інших платформах. Офіційні відео — на її YouTube-каналі.
Чи продовжує вона навчання?
Так, вивчає маркетинг у Schiller International University у Парижі.
Як вона підтримує Україну?
Через донати, поширення інформації, участь у культурних заходах і саму музику, яка нагадує про те, звідки вона.
Чек-лист: як стежити за творчістю Лізи
- Підписатися на Instagram @kostyakina_li — там з’являються анонси релізів і закулісся.
- Перевірити TikTok @li_kostyakina — короткі відео з процесом написання пісень.
- Додати «Eyes» і «Lucifer» у свої плейлисти на стрімінгах.
- Слідкувати за анонсами виступів у французьких містах і подіях UNHCR.
- Слухати українські кавери, які вона іноді виконує наживо.
Міфи, які варто розвіяти
Дехто вважає, що після Open Kids Ліза зникла. Насправді вона свідомо взяла паузу, щоб знайти власний голос. Інші думають, що переїзд до Парижа означає відмову від української ідентичності. Навпаки — саме в еміграції вона почала говорити про неї гучніше. Існує також уявлення, що молоді артисти-біженці швидко «адаптуються і забувають». Досвід Лізи показує протилежне: адаптація і пам’ять існують одночасно.
Сьогодні Єлизавета Костякіна стоїть на перехресті двох міст і двох мов. Її пісні звучать як особистий щоденник, який раптом став публічним. І поки вона пише наступні рядки, слухачі в Україні, Франції та інших країнах вже знаходять у них відлуння власних історій.
