Дима Матвеев — ім’я, яке з 2019 року міцно закріпилося в світі містики та телешоу. Наймолодший володар Синьої руки в історії «Битви екстрасенсів», музикант, тату-майстер і людина, яка відкрито називає себе «паранормальним наркоманом». Його історія — це суміш боксерських рукавиць дитинства, старих рукописів прапрадіда, вірусних треків і складних стосунків, які розгорталися між Росією та Китаєм.
Сьогодні, у 28 років, він балансує між сценою, студією тату і телевізійними проєктами, продовжуючи шукати тих, хто зник безвісти, і створювати музику, пронизану темною енергією. Ця стаття розкриває не лише біографію, а й те, як дар перетворився на стиль життя, які ціни довелося заплатити за славу і чому його шлях залишається цікавим навіть скептикам.
Дитинство в Тольятті: бокс, голоси і перші ознаки інакшості
П’ятнадцятого липня 1997 року в промисловому Тольятті народився хлопчик, якого згодом назвуть одним із найяскравіших учасників містичного шоу. Батько наполягав на боксі — вважав, що кулаки загартують характер. Дима боксував, виходив на ринг, але вже тоді в голові лунали голоси, які інші сприймали як фантазії. Сни були надто яскравими, емоції — надто сильними. Після розставань дівчата іноді впадали в глибоку апатію. Він сам пізніше зізнавався: «Я викликав хаос, не розуміючи чому».
У школі він не був відмінником. Був молодший брат Михайло, з яким ділив кімнату і таємниці. Батьки майже не згадуються в його публічних розповідях — він воліє тримати цю частину життя закритою. Єдине, що відомо точно: інтерес до медицини та анатомії з’явився рано. Підписки в соцмережах на медичні спільноти і студентські групи підказують, що тема тіла і його меж завжди була близькою.
Переломний момент настав у 2016 році. Дев’ятнадцятирічний Дима випадково знайшов рукописи прапрадіда — записи про руни, ритуали і чорну магію. «Немає вчителів, тільки я і потойбічний світ», — скаже він пізніше. Почалося самостійне вивчення. Він їздив Росією, збирав артефакти, вирізав руни на дереві, тестував їх на друзях. Знав, де лежать загублені речі, відчував ауру, розмовляв із тим, що інші вважали вигадкою. Світло і темрява в його практиках завжди йшли поруч.
Музика як канал енергії: від TRVUR до вірусних каверів
Паралельно з магією розвивалася музика. У 2017 році під псевдонімом TRVUR вийшов міні-альбом «366 день» — сім треків, просякнутих містикою. Рік по тому — EP «Paranormal». Дима називає себе мультиінструменталістом: грає на всьому, крім струнних і духових. Музика для нього — не хобі, а спосіб випускати енергію, яка інакше накопичується всередині.
У 2023 році кавер на «Party with the Devil» групи Attila зібрав мільйони переглядів. Фанати вимагали повноцінного альбому. За моїм досвідом спілкування з людьми, які стежать за його творчістю, саме цей трек став точкою входу для багатьох, хто раніше не цікавився езотерикою. Звук важкий, текст — про боротьбу з внутрішніми демонами, а візуал — про татуювання і темні образи.
Крім музики він ліпить з глини, розписує стіни, створює ескізи для тату. Голка, за його словами, несе енергію сильнішу за будь-який символ. Тому він свідомо відмовляється від магічних і релігійних мотивів на тілі клієнтів. «Енергія голки сильніша за символ», — повторює він.
Синя рука 2019 року: наймолодший переможець і напруга з Сафроновим
Мрія потрапити на «Битву екстрасенсів» здійснилася у 22 роки. Двадцятий сезон. Наймолодший серед ветеранів. Фраза, яку він кинув ведучим: «Я — паранормальний наркоман». Випробування з кубом льоду, де Осман Делібаш провела годину двадцять хвилин, він пройшов майже бездоганно. Завдання з багажником Астрид стало початком і помилки, і роману. Сергій Сафронов не вірив у його дар, називав нахабним. Глядачі розділилися.
Фінал. Четвірка: Ірина Ігнатенко, Маріам Цімінтія, Вільма Генріх і Дима. Глядацьке голосування віддало йому Синю руку. Перемога принесла славу, запрошення і поїздку в Китай слідом за Астрид. Пізніше він брав участь у «Екстрасенси. Битва найсильніших» — третє і четверте місця в різних сезонах. Ритуали в селі Чорне, робота з інкубами, напруга з братами Шепс. У 2025 році — «Майстер гри» в Марокко. Конфлікт із В’ячеславом Чепурченком через чорний гумор про смерть. «Я іноді створюю похмуре враження. Це професійна деформація», — пояснював він.
Особисте життя: три роки з Астрид і повернення до себе
Роман із китайською відьмою Астрид (Чжофань Лі) почався прямо на зйомках. Вони спілкувалися англійською і через перекладачів. Після фіналу Дима поїхав за нею до Китаю. Таємно одружилися. Три роки разом. Телепатія, як вони казали, допомагала розуміти одне одного без слів. Пандемія і самоізоляція в Китаї виявили розбіжності. «Не зійшлися характерами, психотипами. Класика жанру. Нічого цікавого», — коротко підсумував він у 2023 році після повернення в Росію.
До Астрид була Анна Купцова — чотири роки стосунків, під час яких, за його словами, він допоміг їй впоратися з булімією. Після розлучення зізнався: йому важко довго утримувати інтерес до однієї людини. Дівчата з’являються і зникають. «Можливо, я просто ще не знайшов ту саму». Слухи про пластику носа і підборіддя він ігнорує.
Що робить Дима Матвеев зараз: тату, музика і пошук зниклих
Станом на 2026 рік його Telegram-канал @matveev366oi налічує понад 75 тисяч підписників, Instagram d.matveev366 — десятки тисяч. Він веде сеанси, допомагає шукати зниклих дітей (платних прийомів немає), знімає порчі, працює з «важкими» випадками здоров’я через стави. Клієнти пишуть: «Папу зняло порчу». Книга «Черти що» 2024 року — щоденник подорожей від Пекіна до Паттайї з практиками і метафорами.
Музичний проєкт MINERVA, виступи, мерч, тату-студія. Він відкрито каже, що дар — це відповідальність, а не шоу. У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли людина після перегляду його інтерв’ю почала серйозно вивчати руни і через рік змогла допомогти близькій людині вийти з депресії. Не магія в чистому вигляді, а поштовх до самопізнання.
Поширені помилки і міфи про Диму Матвеєва
- «Він просто актор і все підлаштовано». Сафронов сумнівався, скептики повторюють це досі. Але перемога в глядацькому голосуванні і подальша робота з реальними запитами на пошук людей говорять про інше. Дар може бути не абсолютним, але ефект від його практик відчувають багато хто.
- «Усі татуювання — магічні». Навпаки. Він свідомо уникає релігійних і окультних символів, вважаючи, що енергія голки сильніша.
- «Після «Битви» він зник». Ні. Була пауза, Китай, розлучення, потім повернення на «Битву найсильніших» і «Майстер гри».
- «Він бере великі гроші за сеанси». Публічно він підкреслює, що основних платних прийомів немає, а основна робота — допомога зниклим.
Ці міфи народжуються від нестачі інформації і бажання все спростити. Реальність складніша: дар, творчість і звичайне людське життя існують одночасно.
Коли варто звертатися до таких практиків, а коли — ні
Якщо людина шукає зниклого родича і офіційні методи вичерпані — можна спробувати. Якщо є відчуття «порчі» або нав’язливих станів — краще спочатку до психотерапевта і лікаря. Дима сам неодноразово підкреслював: 70 % випадків «бісівства» в квартирі — це уява. Він орієнтується на інші 30 %. Це чесна позиція.
Для початківців у езотериці його шлях — приклад того, як не гнатися за швидким результатом. Руни, музика, тіло — усе розвивалося роками. Для досвідчених — нагадування, що дар без дисципліни перетворюється на хаос.
Питання, які найчастіше ставлять про Диму Матвеєва
Скільки йому років і де народився?
15 липня 1997 року, Тольятті. У 2026-му йому 28–29 років.
Чи правда, що він був одружений з Астрид?
Так. Таємно одружилися в Китаї, прожили три роки, розлучилися через розбіжності характерів.
Чим він займається зараз?
Музика (проєкт MINERVA), тату, допомога в пошуку зниклих, участь у телепроєктах, книга.
Чи можна до нього записатися на прийом?
Публічних платних сеансів він не анонсує. Основна комунікація — через соцмережі, де він іноді бере складні випадки.
Який його музичний стиль?
Містичний метал/альтернатива з елементами, близькими до Attila і власних експериментів під 366.
Чек-лист: що взяти з історії Дима Матвеєва
- Дар без самодисципліни швидко виснажує.
- Творчість (музика, тату, скульптура) може бути безпечнішим каналом для сильної енергії, ніж чиста езотерика.
- Стосунки з людьми, які теж у «системі», часто виявляються найскладнішими.
- Слава на телебаченні — це інструмент, а не мета.
- Чесність щодо власних помилок і меж (як із 70 % «уяви») викликає більше довіри, ніж абсолютні заяви.
Історія Дима Матвеєва ще пишеться. Він продовжує випускати музику, набивати тату, з’являтися в ефірі і шукати тих, кого офіційно вже майже не шукають. Для когось він — просто переможець шоу. Для інших — приклад того, як голоси в голові можна перетворити на інструмент, а не на прокляття. І саме в цій двоїстості, мабуть, і полягає його справжня сила.
